/Files/images/8a027145a72db28c6a2cb32ef62fdeda.jpg

Історія нової школи

На початку 80-х років ХХ століття в історії Дідилівської школи розпочався новий етап. У 1981 році навчання розпочалось у новозбудованому приміщенні, а у 1982 році школа стала середньою (десятирічною), її очолили новий директор – Матвіїв Іван Михайлович і заступник директора – Смага Парасковія Василівна. У школу прийшло багато молодих учителів: Грунтковська І.В., Пилявка Я.І., Пурій В.І., Процик М.П., Підгайна С.М., Приставська О.Й., Кузан Г.В., Швагуляк І.Й. а згодом Наконечна Л.І., Погадаєва О.П., Радилецька С.Я., Рурак К.М., Сторожук М.М., Басараб Б.М., Харчук М.Я. і Харчук В.М., Кравець Г.В. Їх наставниками стали досвідчені педагоги Чорна О.М., Мужик О.О., Довбета Б.С. та молоді колеги Антонів Б.М., Лакіш Л.Д., Король Л.П., Мних М.В., Юрчишина Є.М., Довбета Н.І., Бакайса О.М., Вінчур Л.Г., Павлишин Г.Я., Тиновський І.Г.

/Files/images/5af685_a5fc25fd441c428ab106b1383c0cea3b.jpg

Педагогічний колектив, 1983 рік

У 1984-1985 н. р. школа перейшла на навчання дітей шестирічного віку. У цей час педагогічний колектив працював над проблемою оптимізації навчально-виховного процесу, творчо впроваджував у практику досвід педагогів-новаторів, методику співробітництва та колективних творчих справ І.П.Іванова.

Провідну роль у виховному процесі займало трудове виховання. Учні зустрічались з Героями Праці Рубахою С.П. та Пасєкою О.П., іншими трудівниками колгоспу «Прогрес», проводили цікаві вогники, організовували концерти для тваринників. Старшокласники працювали в учнівській виробничій бригаді, тваринницькій ланці, помічниками комбайнерів під час жнив.

У 1985 році школу відвідала делегація учителів з Польщі. Під час цієї зустрічі працівники освіти обмінялися досвідом роботи, запозичили одні в одних цікаві ідеї. У цьому ж році на честь 40-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні біля школи було посаджено березову алею а також створено Літопис Слави, сторінки якого писали всі учні, розповідаючи про те, як війна зачепила їхню родину.

У 80-х роках активно діяв у школі клуб інтернаціональної дружби «Меридіан», який очолювала учитель іноземної мови Юрчишина Є.М.. Президентами клубу були Гнатушок Марія, Прус Марія а згодом Кулик Марія, почесними членами КІДу – ветерани Чернявський М.Г. та Чернявська В.Д., Денисяк Ю.А., Бойко М.К., Пецух В.І., Кисіль П.А., Сміла С.К., воїни-афганці Дема Олег та Свистун Петро. Велось листування з воїнами строкової служби – випускниками школи, дирекція отримували добрі відгуки командирів військових частин про них.

У цей час традиційними стали зустрічі з ветеранами війни, цікавими людьми, випускниками школи. Було створено шкільний краєзнавчий музей, розпочалась робота по написанню історії школи. Пам’ятною стала зустріч з учителями Ольгою Дмитрівною Пахольчук (Астахова), Галиною Володимирівною Денисяк та Ганною Семенівною Івашків, що працювали у школі в повоєнні роки, яка відбулась у січні 1986 року.

/Files/images/5af685_dbafd5b38e61487d9d9761cd33c743ea.jpgЗустріч з ветераном Великої вітчизняної війни 1941-1945 рр. , почесним членом Клубу інтернаціональної дружби Миколою Чернявським

У школі діяли різноманітні гуртки, хор, агіткультбригада, спортивні секції, гурток ритмічної гімнастики «Аеробіка» (керівник Бакайса О.М.). Вокальний ансамбль «Ромашка» (керівник Швагуляк І.Й.) у 1987 р. був учасником обласного огляду художньої самодіяльності.

На початку 90-х років розпочалось справжнє відродження української школи. Почали проводитись уроки народознавства, родинні свята, свята української мови, учні збирали і записували старовинні українські пісні, легенди, коляди і щедрівки, матеріали про українських письменників, імена яких замовчувались у радянські часи. Умілим організатором цієї роботи стала вчителька української мови і літератури Мних Марія Василівна. Значне поповнення новою літературою отримала шкільна бібліотека від жителів села Мужика Миколи Івановича та Саліша Богдана Семеновича.

/Files/images/5af685_3d8e54fb44e84184a6410591831e39d3.jpgПедагогічний колектив, 1993 р.

У початкових класах під керівництвом вчителів Пилявки Я.І. і Вінчур Л.Г. цікаво проходила гра «Стежинами рідного краю».

Учням 80-х та 90-х років запам’ятались цікаві поїздки та екскурсії не тільки куточками України, але і містами Росії, Прибалтики, Білорусії. Київ, Петербург (Ленінград), Москва, Вільнюс, Рига, Таллін, Брест, Хатинь, Берестечко, Нагуєвичі, Шевченківські місця – ось неповний перелік пунктів, де побували школярі.

/Files/images/5af685_4e0c71c088a04e6bb53aa2c9d8186314.jpg

Екскурсія у Київ, 1982 р.

/Files/images/5af685_e51fae01d6e64752b9f3e6867935f5de.jpg

Екскурсія у Карпати (Моршин), 1985 р.

Кiлькiсть переглядiв: 1185

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.